Перший прорив за майже 20 років: що змінилося у лікуванні найважчої форми хвороби Крона?
Протягом останніх двадцяти років лікування періанальної норицевої форми хвороби Крона залишалося одним із найбільших викликів сучасної гастроентерології.
За даними міжнародних досліджень, приблизно кожен четвертий пацієнт із хворобою Крона протягом життя стикається з розвитком періанальних нориць. Для багатьох це означає повторні операції, тривале лікування, біль, виділення, високий ризик інфекцій та значне погіршення якості життя.
Саме тому більшість провідних гастроентерологів світу називають цю форму захворювання однією з найважчих.
Чому існуюче лікування не завжди працює?
До сьогодні основою біологічної терапії залишалися інгібітори TNF-α, зокрема Humira (adalimumab) та Infliximab.
Проте навіть при правильному лікуванні значна частина пацієнтів не досягала повного загоєння нориць.
У багатьох випадках спостерігалося лише тимчасове покращення.
Після відміни лікування проблема часто поверталася.
Саме тому понад десять років науковці шукали новий механізм впливу на запалення.
Чому саме IL-23 став новою мішенню?
За останні роки дослідники значно краще зрозуміли механізм розвитку хвороби Крона.
Виявилося, що ключову роль відіграє не лише TNF-α.
Важливим регулятором хронічного запалення є також інтерлейкін-23 (IL-23).
Саме він підтримує патологічну активність імунної системи навіть тоді, коли частина симптомів вже зменшилася.
Це пояснює, чому у частини пацієнтів анти-TNF препарати перестають працювати.
Що показало дослідження FUZION?
У 2026 році компанія Johnson & Johnson представила результати міжнародного дослідження FUZION.
У ньому брали участь пацієнти саме з періанальною норицевою формою хвороби Крона.
Головною новиною стало те, що guselkumab (TREMFYA®) продемонстрував статистично значуще покращення не лише за суб'єктивними симптомами пацієнтів.
Дослідники вперше підтвердили загоєння нориць за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ).
Для гастроентерології це має велике значення.
Адже МРТ дозволяє оцінити реальний стан тканин, а не лише зовнішні прояви захворювання.
Саме тому багато експертів назвали ці результати одним із найважливіших досягнень останніх років.
Чому це може змінити підхід до лікування?
Якщо подальші клінічні дослідження підтвердять отримані результати, лікарі отримають новий механізм боротьби з одним із найскладніших проявів хвороби Крона.
Це особливо важливо для пацієнтів, які:
- вже отримували анти-TNF терапію;
- втратили відповідь на лікування;
- перенесли кілька операцій;
- мають високий ризик повторного утворення нориць.
У майбутньому саме такі препарати можуть змінити алгоритм лікування пацієнтів із тяжким перебігом захворювання.
Чому ця новина важлива навіть для українських пацієнтів?
Навіть якщо нові препарати ще не стали широко доступними в Україні, подібні дослідження мають практичне значення.
Саме на основі таких результатів міжнародні організації, зокрема ECCO та AGA, оновлюють клінічні рекомендації.
Через кілька років ці зміни можуть вплинути і на підходи до лікування в Україні.