Ербітукс (Erbitux) 100 мг

Що таке Ербітукс (цетуксимаб)

Ербітукс (Erbitux) 100 мг — це генетично інженерне химерне моноклональне антитіло (IgG1), спрямоване на рецептор епідермального фактора росту (EGFR), що застосовується шляхом внутрішньовенного введення для лікування деяких типів раку. Його дія полягає в блокуванні активації EGFR, що пригнічує ріст і метастазування ракових клітин.

Показання до застосування Ербітукс

Препарат Ербітукс (Erbitux) 100 мг використовується при:
– метастатичному колоректальному раку з експресією EGFR та диким (ненормованим) типом KRAS/NRAS, в комбінації з хіміотерапією або як монотерапія, якщо інші схеми неефективні;
– плоскоклітинному раку голови та шиї: в поєднанні з променевою терапією або платиновмісною хіміотерапією.

Механізм дії та фармакокінетика

Цетуксимаб інгібує EGFR, блокуючи зв’язування з ендогенними лігандами і запускаючи інтерналізацію рецептора. Він також активує антитілозалежну клітинну цитотоксичність (ADCC). Ліки має об’єм розподілу, близький до судинного простору (приблизно 2,9 л/м²), максимальна концентрація після первинної дози — 185 ± 55 мкг/мл, період напіввиведення — 70–100 годин.

Дозування і спосіб введення Ербітукс

Зазвичай Ербітукс (Erbitux) 100 мг  призначають:
– Завантажувальна доза — 400 мг/м² внутрішньовенно, інфузія — 120 хв;
– Підтримуючі дози — 250 мг/м² щотижня, інфузія — 60 хв.
Існує також двотижнева схема: 500 мг/м² кожні два тижні. Важливо проводити премедикацію антигістамінними та глюкокортикостероїдами перед введенням.

Побічні ефекти й протипоказання

Найчастіші побічні реакції:
– шкірні реакції (акнеподібна висипка — понад 80% випадків), гіпомагніємія, інфузійні реакції;
– внутрішньовенні реакції (лихоманка, озноб, задишка — дуже часто; тяжкі випадки — рідко).
Протипоказання:
– важка гіперчутливість до цетуксимабу;
– вагітність і грудне вигодовування;
– дитячий вік (відсутні дані про безпеку).