Первая в мире таблетка, блокирующая IL-23: приближается ли конец эры инъекционной биологической терапии?

Ще кілька років тому більшість гастроентерологів були впевнені, що сучасна біологічна терапія назавжди залишиться пов'язаною з ін'єкціями або внутрішньовенними інфузіями.

Пацієнтам із хворобою Крона та виразковим колітом доводилося регулярно відвідувати лікарню або самостійно робити підшкірні ін'єкції. Для багатьох це ставало не лише фізичним, а й психологічним навантаженням.

Проте у 2025–2026 роках ситуація почала змінюватися.

На міжнародних конгресах ECCO та Digestive Disease Week (DDW) були представлені результати досліджень препарату icotrokinra (JNJ-2113/JNJ-77242113) — першого у світі таргетного перорального пептиду, який селективно блокує рецептор IL-23. Це не просто нова таблетка, а новий підхід до лікування запальних захворювань кишечника.

Чому це можна назвати проривом?

Більшість сучасних біологічних препаратів, таких як Humira, Stelara, Skyrizi або інші інгібітори IL-23, потребують ін'єкційного введення.

Це створює кілька проблем:

• необхідність регулярних ін'єкцій;
• дискомфорт для пацієнтів;
• складніша логістика зберігання та транспортування;
• нижча прихильність до лікування у частини людей.

Саме тому вчені багато років намагалися створити таблетку, яка могла б діяти так само точно, як сучасні біологічні препарати.

Головною проблемою було те, що білкові молекули руйнуються у шлунку та кишечнику ще до того, як потрапляють у кров.

Icotrokinra стала першою молекулою, яка дозволила обійти цю проблему завдяки іншій технології — це невеликий таргетний пептид, спеціально створений для перорального застосування, який вибірково блокує рецептор IL-23.

Що показало дослідження ANTHEM-UC?

У міжнародному дослідженні ANTHEM-UC брали участь 252 пацієнти із середньотяжким та тяжким виразковим колітом, у яких попередня терапія була недостатньо ефективною або погано переносилася.

Учасники отримували різні дози icotrokinra або плацебо один раз на добу.

Результати виявилися багатообіцяючими.

Уже через 12 тижнів усі досліджувані дози досягли первинної кінцевої точки — клінічної відповіді. У групі з найвищою дозою були також вищі показники клінічної ремісії та ендоскопічного покращення порівняно з плацебо. До 28 тижня позитивний ефект зберігався або посилювався.

Не лише симптоми, а й біомаркери

Особливий інтерес викликало те, що дослідники оцінювали не тільки самопочуття пацієнтів.

Було показано зниження рівнів:

• С-реактивного білка (CRP);
• фекального кальпротектину;
• IL-22;
• IL-17A;
• IL-17F.

Крім цього, аналіз біоптатів слизової оболонки товстої кишки показав зменшення активності генів, пов'язаних із запаленням, що свідчить про вплив препарату безпосередньо на тканину кишечника, а не лише на симптоми.

Чи означає це, що ін'єкції скоро зникнуть?

Поки що — ні.

Icotrokinra все ще проходить клінічну програму для запальних захворювань кишечника, і необхідні результати масштабних досліджень III фази та регуляторне схвалення.

Однак сам факт появи ефективного перорального препарату, який діє через шлях IL-23, уже змінює уявлення про майбутнє терапії.

Якщо результати підтвердяться, у лікарів може з'явитися можливість призначати частині пацієнтів сучасну таргетну терапію без регулярних ін'єкцій.

Чому це важливо для України?

Навіть якщо препарат ще недоступний в українських аптеках, такі дослідження мають велике практичне значення.

Саме на основі подібних клінічних програм міжнародні товариства ECCO, AGA та інші оновлюють рекомендації щодо лікування.

Через кілька років ці зміни можуть вплинути і на клінічну практику в Україні.

Вывод

Icotrokinra — це не просто ще один новий препарат.

Це приклад того, як сучасна медицина переходить від традиційних ін'єкцій до більш зручних, але водночас високотаргетних методів лікування.

Поки що зарано говорити про «кінець ери ін'єкцій», але поява першого перорального селективного блокатора рецептора IL-23 є одним із найцікавіших напрямків розвитку гастроентерології останніх років. Якщо наступні етапи досліджень підтвердять його ефективність і безпеку, це може істотно змінити підходи до лікування виразкового коліту та, потенційно, хвороби Крона